Сучасні діти буквально живуть у цифровому світі. Вони без проблем орієнтуються в соцмережах, швидко знаходять інформацію, але не завжди можуть відрізнити правду від фейків. Учитель української мови та літератури, переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков переконаний: в українських школах потрібно викладати основи критичного мислення та цифрової гігієни.
Кількість шахрайських схем, фейкових новин і маніпуляцій у мережі щороку зростає. Люди легко потрапляють у пастки через брак навичок аналізу інформації. Згадайте хоча б смс на кшталт "Привіт, проголосуй за мою племінницю! Ось посилання". Тисячі людей переходять за цими посиланнями і втрачають доступ до своїх акаунтів.
Пройдаков наголошує: якщо окремого предмета "Критичне мислення" поки немає, варто інтегрувати цю навичку у вже існуючі дисципліни. "Школа має бути осередком розвитку критичного мислення. Учитель може інтегрувати його у свій урок, незалежно від предмета, який викладає", – пояснює педагог.
Пройдаков на власному прикладі показує, як це можна зробити. Наприклад, на уроці української мови він приносить три статті: дві з надійних джерел, а одну – з анонімного Telegram-каналу. Завдання учнів – визначити, яка з них фейкова.
Перевіряють, скільки українців залишилося: у чатах ОСББ попереджають – поліція прийде до всіх додому
Нововведення для військовозобов’язаних у лютому: що варто знати та коли чекати
Стаж великий, а надбавка - лише 300 грн: пенсіонерам підказали, як розібратися у вікових "бонусах"
Клієнтам буде непереливки: ПриватБанк змінює умови кредитних карток – платити доведеться більше
"Діти читають матеріали, аналізують, шукають джерела інформації. Вони швидко бачать, що в анонімній новині відсутні посилання на першоджерело, незрозуміло, хто автор, а стиль викладу – маніпулятивний", – розповідає вчитель.
Ще один цікавий спосіб – порівняння текстів, написаних людиною та штучним інтелектом. "На уроках можна давати учням рядки тесту і запитувати: що написав чат-GPT, а що – Тарас Шевченко?" – ділиться Пройдаков.
Поки що окремого предмета немає, і найближчими роками він навряд чи з’явиться. Але у 2027 році, коли почне діяти реформа старшої профільної школи, ситуація може змінитися.
Освітяни переконані: такі навички необхідно впроваджувати вже зараз. "Нині шкільна програма цього не вимагає, і ми трішки відірвані від реальності. Але це те, що потрібно робити вже сьогодні", – наголошує Пройдаков.
Нагадаємо, дистанційне навчання: що вчитель може вимагати, а що ні
Раніше ми розповідали, що телефони є недоторканністю учнів: українським школам порадили шукати інші методи дисципліни
Також, автобус напханий дітьми: чиновникам вказали на небезпеку нового наказу