З початку вересня базова загальновійськова підготовка стала невід'ємною частиною навчального процесу для студентів закладів вищої освіти. Але наскільки система підготовлена до таких масштабних змін?

Ярослава Братусь, старша аналітикиня Центру ініціатив "Повернись живим", поділилася своїми думками стосовно цього питання в інтерв'ю "Громадському радіо". На її думку, нині спостерігається певний рівень поляризації в поглядах на організацію цієї підготовки, що значною мірою впливає на освітній процес.

Військова підготовка студентів
Фото из открытых источников

Причина розбіжностей полягає в тому, що, попри початок викладання курсу БЗВП у вищих навчальних закладах, у Верховній Раді розглядається законопроєкт про введення навчальної дисципліни "Основи національного спротиву". Цей документ передбачає скорочення обсягу практичних занять і те, що після завершення курсу студентам не буде присвоюватись військово-облікова спеціальність.

Експертка вважає, що чинна практика присвоєння студентам військово-облікової спеціальності після проходження курсу БЗВП є неправильною.

Популярні новини зараз

Польща штрафуватиме українців за дітей

Вибиватимуть не лише енергетику: експерт попередив про розширення атак рф

Дитячі садочки змінюють формат: про дітей піклуватимуться по-новому

Гроші під загрозою: "Ощадбанк" дав клієнтам час до 30 вересня

Показати ще

"Виглядає зараз здебільшого так, що ми хочемо зробити БЗВП для студентів "для галочки". Але це навчання має бути якісним і давати актуальні на 2025 рік знання та навички, які відповідають військово-обліковій спеціальності. Але в даних умовах, з тим, що ми маємо наразі, це неможливо", - зазначила Ярослава Братусь.

Вона наголосила, що чимало університетів стикаються з серйозними викликами, пов’язаними із недостатньою матеріально-технічною базою та нестачею кваліфікованих викладачів, які мають відповідати певним вимогам. Одночасно виникає питання стосовно організації 210 годин практичного навчання для студентів. Чинні навчальні центри часто зіштовхуються з дефіцитом інструкторів, надмірним навантаженням на тих, хто вже працює, а також проблемами забезпечення належної безпеки.

Студенти ВНЗ. Фото: facebook

Одним із можливих варіантів розв'язання цієї ситуації могло б стати перенесення реалізації ініціативи на один рік.

"Відмінити, щоб краще підготуватись – було б найкращим варіантом, дати ще один рік і підготуватись більш якісно, але навіть зараз ми бачимо, що з моменту впровадження цієї ініціативи і до навчального року було більше року, але якісної підготовки не було зроблено. Тому ми можемо потрапити під ризик того, що і за цей рік, що ми візьмемо на кращу реалізацію, буде та сама ситуація. Виглядає так, що в межах усіх наших викликів БЗВП для студентів знаходиться на досить низькому місці. Не на останньому, але зовсім не в першій п’ятірці важливих викликів, на які потрібно звернути увагу і з якими потрібно працювати", - підсумувала експертка.

Раніше портал Знай писав про пенсію для тих, хто заробляв "мінімалку": які виплати гарантує держава.

Крім того, ми повідомляли, що українців лякають складною зимою: які міста можуть поринути у темряву і холод.

Також портал інформував, що окупанти закидають Україну "м'ясом": на росії гряде посилення мобілізації.