Цькування у школах залишається болючою темою, про яку часто мовчать. Проте булінг — це не просто дитячі сварки, а справжнє насильство, яке може мати серйозні наслідки для психіки й здоров’я дитини. Міністерство юстиції наголошує: боротьба з булінгом — це спільна справа батьків, педагогів і держави.
Під булінгом закон розуміє будь-які дії, спрямовані на приниження або залякування іншої людини. Це може бути тиск психологічний, фізичний, економічний чи навіть сексуальний. До булінгу також належать напади через інтернет — коли дитину ображають у соцмережах, поширюють її фото чи відео.
Булінг відрізняється від звичайного конфлікту. У суперечці сторони зазвичай рівні, а в цькуванні одна має перевагу — у віці, статусі чи фізичній силі. Ознаки булінгу — це повторюваність дій, наявність кривдника, жертви та спостерігачів, а також цілеспрямоване бажання принизити, ізолювати чи підкорити.
Форми булінгу можуть бути різними:
-
Психологічний — глузування, шантаж, погрози чи ігнорування.
-
Фізичний — побиття, штовхання, пошкодження речей.
-
Економічний — вимагання грошей, крадіжки, псування особистих речей.
-
Сексуальний — непристойні жести, коментарі, приниження.
-
Кібербулінг — образи або приниження через соцмережі, групові чати, публікації принизливих фото чи відео.
За цькування передбачена адміністративна відповідальність. Якщо факт булінгу підтверджено, кривдника можуть оштрафувати на 850–1700 гривень або призначити 20–40 годин громадських робіт. Якщо це повторний випадок чи групове цькування — штраф збільшується до 3400 гривень, а кількість годин — до 60.
Коли булінг вчиняє підліток віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки або опікуни. І навіть директор школи може отримати штраф, якщо приховав факт насильства.
У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків — наприклад, тілесних ушкоджень, — відповідальність переходить у кримінальну площину. Тоді винному може загрожувати обмеження або позбавлення волі.
Школа зобов’язана реагувати на кожен випадок булінгу. Педагоги повинні негайно припинити агресивні дії, повідомити керівництво закладу, батьків, за потреби — поліцію або швидку допомогу.
Батьки чи самі учні можуть подати письмову заяву директору школи або звернутися до правоохоронців.
Також працюють гарячі лінії допомоги:
-
Поліція — 102;
-
Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103;
-
Лінія з протидії насильству — 116 123 або 0 800 500 335;
-
Омбудсман України — 0 800 50 17 20.
Нагадаємо, виконання домашнього завдання: чи повинні батьки допомагати
Раніше ми розповідали, що школярів відучують від "совкового виховання": що намагаються "зламати" вчителі?
Також, чи можна дзвонити вчителю у неробочий час: українці розійшлися у думках