Війна суттєво вплинула на психологічний стан українців, особливо дітей. Постійна тривога, сирени, небезпека та зміни у звичному житті призводять до зростання рівня стресу. Все частіше батьки стикаються з таким явищем, як панічна атака у дитини. І в цей момент найважливіше — не розгубитися та правильно відреагувати.
Панічна атака може виникнути раптово. Ще хвилину тому дитина почувалася нормально, а вже за мить вона блідне, починає задихатися, не реагує на слова, виглядає сильно наляканою. У цей момент вона може відчувати прискорене серцебиття, біль або тиск у грудях, озноб, холодний піт, запаморочення. Дихання стає поверхневим і частим, з’являється відчуття нестачі повітря.
Психологи наголошують: під час нападу дитина майже не сприймає зміст слів — вона реагує лише на інтонацію. Саме тому спокійний голос батьків має вирішальне значення.
За словами психологині Руслани Мороз, проблемою часто стає не сама панічна атака, а ставлення дорослих. Деякі батьки вважають це проявом слабкості або “вигадками”, через що не звертаються до фахівців. У результаті стан дитини може лише погіршуватися.
Панічні атаки можуть виникати приблизно з п’ятирічного віку — саме тоді у дітей формується більше самоусвідомлення, з’являється страх смерті та глибші переживання. Важливо розрізняти панічну атаку і звичайну тривогу. Тривожність має причину — конфлікт, страх покарання чи стресову подію. Панічна атака ж виникає спонтанно, без очевидного тригера, і супроводжується сильними фізіологічними симптомами.
Серед ознак нападу: різка блідість, заціпеніння або, навпаки, хаотичні рухи, нудота, тремтіння, прискорений пульс, відчуття задухи, потемніння в очах. Деякі діти можуть сміятися нервовим сміхом або скаржитися на біль у животі.
Зазвичай панічна атака триває від кількох хвилин до 15–20 хвилин. Після завершення дитина може відчувати сильне виснаження або, навпаки, глибоке розслаблення.
Як діяти батькам? Найперше — зберігати спокій. Паніка дорослого лише посилить страх. Важливо обійняти дитину, говорити м’яким голосом, пояснити, що це тимчасово і загрози для життя немає. Допомагають техніки заземлення: попросити назвати п’ять предметів одного кольору, чотири речі, до яких можна доторкнутися, три звуки, які чути навколо.
Корисними можуть бути дихальні вправи — уявити кульку, яка повільно надувається і здувається. Допомагають також прості фізичні дії: стискати й розтискати долоні, поплескати в долоні перед очима для фокусування уваги, запропонувати теплу воду.
Фахівці радять не ігнорувати повторювані напади та звернутися до психолога чи психотерапевта. Своєчасна допомога допоможе дитині навчитися керувати тривогою і зменшити ризик повторення панічних атак у майбутньому.
Нагадаємо, дітей хочуть визнати постраждалими від війни: торкнеться кожного
Які будинки найміцніші та найнадійніші під час обстрілів
Передача показників світла по-новому: у ДТЕК попередили про зміни
Українців попередили про тривалі відключення світла
Українців почали штрафувати за перекази на карту
Раніше ми розповідали, що дітей атакує небезпечний вірус, що може позбавити слуху: МОЗ звернулося до батьків
Також, дитині стало зле після щеплення: за яких симптомів батькам варто бити на сполох