Тотальні реформи у школах: замість 18–20 предметів – вибір напряму

Українську старшу школу чекають кардинальні зміни. Вже з вересня 2027 року учням не доведеться одночасно вивчати 18–20 предметів — замість цього кожен обиратиме профільний напрям і поглиблено опановуватиме саме ті дисципліни, які потрібні для майбутньої професії. Для батьків це означає, що рішення про подальше навчання дитини доведеться ухвалювати заздалегідь.

Державний стандарт профільної середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів ще 25 липня 2024 року, а концептуальні засади — наказом МОН №1451 від 10 жовтня 2024 року. Пілотний проєкт уже триває на базі 30 закладів, згодом до нього долучать до 150 шкіл.

Що зміниться в старшій школі

Головна новація — старша школа стає трирічною (10–12 класи) та профільною. Учень більше не сидітиме в статичному класі з однаковим для всіх розкладом. Натомість заклади зможуть працювати за модульним принципом: окремі предмети вивчатимуть інтенсивно протягом кількох місяців, а не цілий рік, і формуватимуть змінні навчальні групи замість сталих класів.

Перший семестр 10 класу буде адаптаційним — з можливістю змінити обраний профіль, якщо учень зрозуміє, що помилився. Частка годин на вибіркові курси зростатиме з кожним роком: що більше груп здатен створити заклад, то ширший реальний вибір предметів для учня.

Після 9 класу родина обиратиме між академічним ліцеєм, професійним або фаховим коледжем, дистанційною формою навчання чи приватною школою з профілями. Мережу ліцеїв планують так, щоб відстань до них не перевищувала 30 кілометрів. Для учнів із віддалених населених пунктів організують підвіз або пансіон. У 2026 році на це держава заклала близько 2 млрд грн — понад 540 шкільних автобусів.

Чому реформа потрібна: цифри, які говорять самі за себе

Зміни продиктовані не бажанням «реформувати заради реформи», а конкретними даними. За результатами міжнародного дослідження PISA-2022, розрив між сільськими та міськими школами сягав майже п'яти років у читанні, понад 4,5 роки — у математиці та близько чотирьох років — у природничих науках.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE показало запит самих учнів: 63% старшокласників хочуть самостійно обирати предмети, 67% прагнуть практичних навичок для життя. Ще 72% учнів 10–11 класів погодилися б їздити до більш віддаленого закладу, якщо там кращі умови та організований транспорт.

Які виклики залишаються

Попри амбітні плани, реформа стикається з реальними труднощами. У частині громад ліцей може опинитися надто далеко, а стан доріг ускладнює підвіз. Настрої батьків теж неоднозначні: в березні 2026 року петиція про призупинення реформи на час воєнного стану набрала 25 000 голосів. Уряд відповів, що змін не скасовуватиме.

Окрема проблема — дев'ятикласники, які не навчалися за програмою НУШ. Через оптимізацію мережі в їхньому «рідному» закладі старших класів може просто не залишитися. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкти №15082 та №15082-1, які передбачають право доучитися у своєму закладі.

Наразі в Україні налічують близько 2587 проєктних академічних ліцеїв із понад 13 тисяч шкіл — тож у багатьох громадах оптимальну мережу ще формують.

Що робити батькам уже зараз

Експерти радять починати профорієнтацію дитини завчасно, а не в останній рік перед випуском із 9 класу. Варто відстежувати, які ліцеї створюють у вашій громаді, які профілі вони пропонуватимуть і чи буде організовано підвіз. Конкурс до ліцею проводитимуть лише тоді, коли заяв більше, ніж місць — і правила відбору мають бути прозорими й оприлюдненими заздалегідь.

Як повідомляє Rayon.in.ua, масова реформа стартує 1 вересня 2027 року, коли 10 класи розпочнуть навчання за новим профільним стандартом. Початкові школи та гімназії при цьому зберігаються — змінюється лише структура старшої школи.

Раніше портал Знай повідомляв, навчання з вересня: захід та центр за парти, прифронтові області — дистанційно.

Також наш портал інформував, виплати 3000 грн на дитину прив'язали до очного навчання: ВПО масово втрачають допомогу.