Істерики дитини до 4 років — норма, а не погане виховання: коли бити на сполох

Дитина ще хвилину тому спокійно гралася, а вже за мить кричить, плаче й падає на підлогу. Для багатьох батьків така поведінка виглядає як тривожний сигнал: «щось не так із вихованням». Але дитячі психологи заспокоюють: істерики у дітей раннього віку — це нормальний етап розвитку, а не наслідок батьківських помилок.

Про це йдеться в матеріалі видання «Українська правда». Фахівці наголошують: більшість дітей проходить цей період, і з віком емоційні «бурі» вщухають самі собою.

Чому дитина закочує істерики

Головна причина — незрілість мозку. Лобова частка, яка відповідає за самоконтроль і вміння стримувати емоції, у дітей до 3–4 років ще тільки формується. Тож дитина фізично не здатна «взяти себе в руки», як дорослий. Додайте сюди обмежений словниковий запас: малюк не може пояснити, чого хоче, а коли його не розуміють — вибухає.

Найчастіше істерики трапляються у віці від 1 до 3 років, а пік припадає на так звану «кризу 2 років». У більшості дітей вони повністю минають до 4–5 років. Зазвичай напад триває від 2 до 15 хвилин і виникає 1–5 разів на день — це вважається нормою.

Чого батькам не варто робити

Під час істерики дитина не «маніпулює» і не «виховує» батьків — вона не контролює своїх емоцій. Тому карати, кричати у відповідь або соромити («як тобі не соромно») — безглуздо і навіть шкідливо. Так само не варто йти на поводу в усього: якщо щоразу поступатися, дитина швидко засвоїть, що крик — це робочий спосіб отримати бажане.

Ще одна поширена помилка — залишати дитину саму в істериці «щоб заспокоїлась». Для малюка це не виховний момент, а переживання покинутості. Натомість варто лишатися поруч і давати відчуття безпеки.

Що робити під час істерики: покроково

1. Зберігайте спокій. Дитина «зчитує» емоції дорослого: якщо ви на межі, істерика лише посилиться.
2. Забезпечте безпеку. Приберіть предмети, об які дитина може вдаритися, не давайте їй завдати шкоди собі чи іншим.
3. Назвіть почуття. Скажіть: «Ти злишся, бо хочеш ще мультик». Це вчить дитину розпізнавати емоції.
4. Дайте час. Просто будьте поруч і чекайте, поки хвиля вщухне. Не намагайтеся домовитися на піку істерики.
5. Запропонуйте обійми. Коли дитина трохи заспокоїлася — обійміть, а не читайте нотації.

Коли істерика — привід звернутися до фахівця

Психологи радять насторожитися, якщо істерики стають занадто частими, тривалими чи агресивними. Ось ознаки, за яких варто проконсультуватися з дитячим психологом або педіатром:

• істерика триває понад 20–25 хвилин або стається понад 5 разів на день;
• дитина б'є себе, дряпає шкіру чи б'ється головою об підлогу;
• під час істерики дитина затримує дихання аж до посиніння чи непритомності;
• агресивні спалахи збереглися після 5 років;
• істерики супроводжуються втратою вже набутих навичок (мовлення, туалет).

Окремий тривожний дзвіночок — якщо після істерики дитина довго лишається втомленою, пригніченою або виглядає наляканою. У такому разі фахівець допоможе з'ясувати, чи немає за емоційними спалахами глибшої проблеми.

Головне, що варто пам'ятати батькам: істерика — це не змагання «хто кого», а сигнал, що мозок дитини навчається керувати сильними емоціями. І з часом цей період обов'язково минає.

Раніше портал Знай повідомляв, чому діти тікають з дому: головна причина не війна, а брак довіри в родині.

Також наш портал інформував, школи не встигнуть відремонтувати до початку навчального року: діти вчитимуться змішано.

Більше деталей читай у матеріалі: діти прописані, а живуть окремо: субсидію призначать без виписки.