Перші два тижні нового навчального року в багатьох регіонах України пройшли під звуки повітряних тривог. Замість уроків діти отримували завдання на самостійне опрацювання, а вчителі фактично не проводили занять. На цю проблему різко відреагував уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
«Перебування вчителя у школі без проведення уроку або "просто домашка" — це не якісна освіта! Якщо безпечно проводити заняття в школі неможливо, урок має відбуватися дистанційно — з безпечного робочого місця вчителя», — заявив омбудсмен у своєму дописі. Він наголосив, що за належну організацію процесу та якість викладання насамперед має відповідати керівник закладу освіти.
Що пропонує омбудсмен
Лубінець звернувся до прем'єр-міністра України Сергія Корецького з проханням запровадити нові підходи до організації навчання — з урахуванням безпекової ситуації та підготовки до осінньо-зимового періоду. Головна ідея: там, де це реально, діти мають повернутися до очного формату.
Омбудсмен пропонує забезпечити очне навчання для учнів початкової школи та старшокласників 10-х і 11-х класів у безпечних навчальних просторах. Там, де організувати очні заняття неможливо, має діяти повноцінний дистанційний формат, а не «домашка» без пояснень. Окремо йдеться про гнучку систему, яка дозволить оперативно перемикатися між очним, дистанційним і змішаним навчанням залежно від обставин.
Скільки школярів насправді ходять у школу
Офіційні цифри пояснюють, чому питання стало настільки гострим. Станом на травень очно в Україні навчалися лише 68,43% школярів. Водночас у Дніпропетровській області цей показник становив усього 19,06%, у Миколаївській — 56,18%, в Одеській — 55,74%, у Полтавській — 56,30%. Тобто на територіях, наближених до зони бойових дій, переважна більшість дітей лишається вдома.
Із цим напряму пов'язана й якість знань. За даними міжнародного дослідження PISA-2025, в Україні 46% учнів не досягають базового рівня з математики, 45% — із читання, 35% — із природничих наук. Низький результат хоча б з одного предмета мають 56,4% дітей, а одразу з усіх трьох — 29,3%. На думку омбудсмена, саме «просто домашка» під час тривог лише поглиблює освітні втрати.
Що буде з укриттями та іспитами
Щоб повернути дітей у шкільні стіни, Лубінець закликає розширювати мережу безпечних навчальних просторів. Окремі такі приміщення в перспективі планують використовувати як тимчасові екзаменаційні центри для проведення НМТ — якщо звичайні пункти тестування опиняться близько до зони бойових дій.
Щодо укриттів ситуація така: у держбюджеті на 2024 рік на безпечні умови в школах передбачили 2,5 млрд грн, у 2025-му — 6,2 млрд грн. На 2026 рік заплановано 6 млрд грн: із них 5 млрд грн — для закладів середньої освіти, ще 1 млрд грн — для дошкільної.
Раніше портал Знай повідомляв, безкоштовне гаряче харчування для всіх учнів 1–11 класів: держава виділила 604 млн грн.
Також наш портал інформував, сільські учні відстають від міських на 3 роки навчання: результати дослідження.