Під час війни родини в прифронтових громадах приходять до психолога не з формулюванням «мені порушують права», а з простим: «не справляюся», «не можу заснути», «постійно переживаю за дитину». Як зʼясувалося, за цими словами часто стоїть цілком конкретна життєва проблема, яку саме лише психологом вирішити неможливо. Про це йдеться в аналізі, який опублікувало ZN.ua.
Чому психологічної підтримки вже недостатньо
Авторка матеріалу — голова Центру психологічної допомоги «Конфіденс» Анастасія Грабовик — пояснює: у прифронтових громадах Харківщини та Сумщини психологічний стан людини не можна відділити від умов, у яких вона живе. Можна допомогти матері впоратися з тривогою через постійні обстріли. Але якщо наступного ранку їй знову доведеться доводити школі право дитини на інклюзивне навчання або оформлювати соціальну послугу — причина стресу нікуди не зникає.
Найгостріше це відчувають родини, де є діти з особливими освітніми потребами, внутрішньо переміщені особи, самотні батьки та люди, які переживають насильство. Для них психологічний запит дуже швидко стає практичним питанням: що робити далі і хто може допомогти.
До психолога додали юриста
У відповідь на цю потребу в межах проєкту «ОбійМи для тебе» до команди психологів у квітні 2026 року долучили юриста Дениса Григорова. За кілька місяців він провів уже понад пів сотні індивідуальних консультацій. Близько двох третин звернень стосувалися освіти дітей з особливими освітніми потребами. Серед решти тем — сімейні спори, соціальні гарантії, питання інвалідності, трудові права та захист від насильства.
Заява, яка змінює ситуацію
Показовий випадок із практики: мати студентки фахового коледжу, яка пересувається на кріслі колісному, а за висновком ІРЦ має четвертий рівень підтримки. Коледж запропонував подати заяву на індивідуальний графік. Однак юридичний аналіз показав, що інклюзивне навчання не було оформлене належним чином: мати не отримала інформації про документи, критерії оцінювання та обсяг підтримки. Замість того, щоб просто підписувати чи не підписувати заяву, юрист допоміг вибудувати правильний порядок дій і оформити офіційні вимоги, на які заклад мав дати письмову відповідь.
Коли дитині відмовляють у підтримці
Схожі ситуації виникають і в дошкільній освіті. Матері дитини, якій ІРЦ визначив четвертий рівень підтримки та потребу в асистенті дитини, в органі соцзахисту усно відповіли, що такі асистенти «передбачені лише для школи». Проблема була у змішуванні двох понять — асистента вчителя та асистента дитини. Юридична консультація допомогла жінці розібратися в різниці та вимагати письмової відмови із зазначенням конкретної правової підстави.
Що робити батькам, якщо психолога замало
Фахівці радять звертатися до психолога і юриста водночас та одразу фіксувати свої дії письмово:
- викладати вимоги письмово — заявою чи адвокатським запитом, щоб отримати офіційну відповідь;
- у разі відмови вимагати письмове пояснення з конкретною правовою підставою;
- зберігати докази: листування, скриншоти, фото, документи, записи з камер і виклики поліції — особливо у випадках насильства;
- не чекати, поки ситуація загостриться: реагувати на перші ознаки проблеми.
Для дітей та молоді в Україні цілодобово працює Національна гаряча лінія 116 111, а безоплатну правничу консультацію можна отримати за номером 0 800 213 103.
Раніше портал Знай повідомляв, чому брати й сестри постійно сваряться: психологиня назвала 10 способів припинити суперництво.
Також наш портал інформував, нові правила щодо булінгу у школах: які права отримали діти і батьки.