Непримітне повідомлення в телеграмі від «однолітка», знайомство в онлайн-грі чи пропозиція «підзаробити кілька тисяч гривень за пару фотографій» - саме так для українського підлітка найчастіше починається контакт із російськими вербувальниками. Невинне на перший погляд листування швидко переростає в психологічну пастку, яка загрожує свободі, а часом і життю дитини.

Абсолютна більшість української молоді віком 12-18 років отримує новини із соцмереж і месенджерів - телеграму, тіктоку, ютубу, інстаграму та ігрових онлайн-чатів. Алгоритми цих платформ виштовхують у топ контент, який викликає найгостріші емоції: страх, тривогу чи обурення. А психіка підлітка в умовах воєнного стресу реагує на такі тригери миттєво, тому без навичок критичного мислення дитина легко опиняється в «інформаційній бульбашці» хаосу і стає мішенню російського впливу.

Як вербувальники ловлять дітей у мережі

Початковий контакт майже ніколи не виглядає як відкрита пропозиція злочину. Як пояснює психологиня благодійного фонду «Голоси дітей» Яна Віхляєва, ворожі куратори входять у довіру через тривале дружнє листування, компліменти й підкреслення «дорослості» дитини. Вони грають на природних потребах підлітка у визнанні, самостійності та бажанні мати власні кишенькові гроші.

Коли контакт встановлено, дитині пропонують «легкий заробіток» - від 100 до 1700 доларів за нібито прості й невинні дії: розклеїти листівки, намалювати графіті, сфотографувати об'єкт, перенести пакунок чи пошкодити майно і транспорт. При цьому створюють штучну терміновість, щоб підліток не встиг порадитися з батьками, а тих, хто вагається, ламають тиском, шантажем і погрозами розкрити листування.

Для росіян неповнолітні є витратним матеріалом. Показовим став випадок у Івано-Франківську, де куратори позбулися двох неповнолітніх виконавців одразу після виконання завдання. А за законом такі дії кваліфікують як диверсію (стаття 113 Кримінального кодексу) або теракт, і відповідальність настає вже з 14 років - від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Діти зі смартфонами

Тривожні сигнали, які не можна ігнорувати

Контролювати кожен крок дитини неможливо, але є маркери, за якими можна вчасно помітити небезпечний контакт. Серед поведінкових змін - раптова закритість, нічна активність у смартфоні, нервове очікування сповіщень і приховування екрана від дорослих. Насторожити має й поява незрозумілих грошей, нових гаджетів чи брендових речей без чіткого пояснення джерела, а також згадки про телеграм-канали й боти, де обіцяють гроші за «прості доручення».

Що робити, якщо виникла підозра

Психологиня Яна Віхляєва радить діяти за принципом «спочатку захист, потім розбір». Алгоритм для батьків такий:

  • Зберігайте спокій - не кричіть і не звинувачуйте дитину, вона має відчувати, що ви її щит, а не суддя.
  • Збережіть докази: перед блокуванням співрозмовника зробіть скриншоти листування й акаунтів куратора, збережіть номери та реквізити.
  • Негайно повідомте правоохоронців: телефонуйте 102, подайте докази в офіційний чат-бот СБУ або на гарячу лінію 0 800 501 482 чи 1516.

Чому тотальна заборона лише погіршує ситуацію

Спроби захистити підлітка через вилучення телефонів чи перевірку приватних листувань дають зворотний ефект, адже прагнення до автономії - природна риса підліткового віку. Під тиском контролю дитина не відмовляється від мережі, а йде в «цифрове підпілля»: створює таємні профілі й повністю закривається від дорослих. Замість допитів практичний психолог Олег Кирик радить навчити дитину ставити запитання до кожної інформації: хто автор повідомлення, з якою метою воно опубліковане і чи є підтвердження в надійних джерелах.

Цю навичку вже системно розвивають у школах через програму «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті», яку з 2018 року реалізує IREX. Зараз вона охоплює понад 3 тисячі шкіл, 7 тисяч учителів і більш ніж пів мільйона учнів. За даними досліджень IREX 2025-2026 років, за один семестр наскрізних уроків здатність школярів розпізнавати маніпуляції в стрічках новин зростає майже на третину - її демонструють близько 60% учнів, а більш ніж половина починає систематично перевіряти надійність джерел.

Для протидії вербуванню СБУ та Національна поліція спільно з Центром безпечного інтернету запустили інформаційну кампанію і спеціальний чат-бот у телеграмі, куди підлітки й дорослі можуть анонімно повідомляти про спроби вербування. Матеріал підготовлено за даними «Кременчуцького Телеграфа».

Раніше портал Знай повідомляв, діти довіряють штучному інтелекту більше, ніж батькам, і ховають у чатах особисте.

Також наш портал інформував, підлітків підсаджують на електронні цигарки, і скільки штрафу за це заплатять батьки.

Більше деталей читай у матеріалі: батьки проти шкільних ярмарків - яку альтернативу пропонують.

Популярні новини зараз

Бойлер тягне світло цілодобово: коли його справді варто вимикати

Супер Ель-Ніньйо переписує зиму: до якої погоди готуватись українцям

П'ять знаків Зодіаку вилізуть із боргів до кінця листопада: кому готують додатковий дохід

Часник, цибуля та вітамін С: лікарка розвінчала 5 популярних міфів про застуду

Показати ще