Доведеться "вигрібати" батькам: експерт попередив про ризики нової шкільної реформи

Реформа старшої школи, яку нині активно просуває Міністерство освіти і науки, дедалі частіше викликає не захоплення, а тривожні запитання. Український освітній експерт Ігор Лікарчук порівняв її із встановленням сучасного двигуна від «Mercedes» у старенькі радянські «Жигулі» — ефектно на словах, але проблемно на практиці.

За словами фахівця, МОН розгорнуло масштабну інформаційну кампанію навколо ідеї профільної школи: вебінари, презентації, поїздки регіонами, гучні обіцянки. Проте сама апробація реформи відбувається в межах застарілої, фактично радянської моделі школи, яка не готова до нового змісту освіти. Саме цей зміст і є тим «новим двигуном», що не має відповідної конструкції для нормальної роботи.

Однією з ключових проблем Лікарчук називає відсутність чіткого розуміння, що таке академічний і професійний ліцей. В Україні досі немає Типового положення про профільний заклад освіти, не визначено, як він має функціонувати, якою має бути управлінська модель і педагогічна логіка. При цьому профільна школа — це не просто інший набір предметів чи годин, а принципово інша філософія навчання.

Окрема болюча тема — кадрове забезпечення. За п’ять років від старту реформи в університетах так і не з’явилися освітні програми з підготовки вчителів для профільної школи. Відсутні професійні стандарти, незрозумілі вимоги до педагогів, їхнє навантаження та система оплати праці. Водночас чиновники часто відповідають шаблонно: мовляв, працюватимуть «кращі вчителі». Але, наголошує експерт, викладання в профільній школі — це не підготовка до НМТ, а освіта значно вищого змістового й технологічного рівня, що вимагає іншого світогляду та підготовки.

Не менш складною є ситуація з учнями та батьками. Лікарчук застерігає: коли стане зрозуміло, що реформа — це не косметичні зміни, а фактично додаткові три роки навчання, почнеться масове розчарування. До цього додасться й «освітня міграція» — старшокласники навчатимуться не в школах поруч із домом, а в ліцеях, які можуть бути в іншій частині громади.

При цьому досі незрозуміло, як саме визначатимуть, хто йде в академічний, а хто — в професійний ліцей. Які критерії будуть ключовими — знання, компетентності, результати оцінювання? Чи оцінюватимуть розуміння процесів, чи формальне запам’ятовування фактів — питання, на які поки немає відповідей.

Експерт також звертає увагу на небезпечну логіку, яка формується довкола реформи: новий зміст → нові програми → нові підручники → нові бюджетні кошти. У такій схемі підручник стає не результатом продуманої моделі школи, а стартом реформи. Подібні сценарії, нагадує Лікарчук, Україна вже проходила — і вони завершувалися імітацією змін та глибоким розчаруванням.

Нині, за його словами, помітні лише перші паростки батьківського спротиву. Але справжнє випробування розпочнеться у 2027 році, коли реформу доведеться перевіряти не на презентаціях, а в реальному житті — у школах, громадах і долях дітей.

Нагадаємо, батьки не хочуть здавати гроші, діти - плачуть: українка підняла важливу тему подарунків у школах та дитсадках

Раніше ми розповідали, що 82% дітей спілкуються російською: серед школярів зафіксували "відкат" від української мови

Також, "Не вміють сказати, що думають": учні середніх класів мають серйозні проблеми з мисленням