Не завжди "найкращі друзі": вчені поставили під сумнів користь домашніх тварин для дітей

Тривалий час вважалося, що собака — найкращий друг дитини, а життя з домашнім улюбленцем позитивно впливає на розвиток і психічне здоров’я малечі. Однак нове дослідження поставило це переконання під сумнів.

Науковці проаналізували дані масштабного іспанського проєкту Infancia y Medio Ambiente, у межах якого спостерігали за розвитком дітей від періоду вагітності матері до 6–7 років. Результати дослідження опублікувало видання Medical Xpress.

У дослідженні взяли участь близько 1900 іспанських родин із різних регіонів. Понад половина з них (52,3%) мали домашніх тварин — собак, котів, птахів, хом’ячків, кроликів, черепах або рибок.

Згідно з аналізом, найкращі показники психічного здоров’я продемонстрували діти, які ніколи не жили з домашніми тваринами. Деякі тенденції (хоча й статистично не завжди значущі) свідчили про трохи гірші результати у дітей, які постійно мешкали з тваринами.

Особливо помітним виявився зв’язок із котами: наявність кота у віці 4–5 років асоціювалася з більшою кількістю психоемоційних труднощів.

Втім, після додаткового аналізу з урахуванням соціального статусу родини, статі та віку дітей дослідники не виявили суттєвої різниці між тими, хто жив із тваринами, і тими, хто їх не мав.

Науковці припускають, що в ранньому дитинстві емоційні зв’язки ще формуються, тому присутність тварини може не мати визначального впливу.

Окрему увагу приділили котам. Їхня незалежна поведінка може ускладнювати формування глибокого емоційного контакту з маленькими дітьми. Крім того, саме з котами частіше пов’язують ризик зараження токсоплазмозом — інфекцією, спричиненою паразитом Toxoplasma gondii, яка в окремих випадках може впливати на психічне здоров’я.

Водночас постійна присутність хом’ячків, кроликів, черепах або риб виявилася своєрідним захисним фактором. Дослідники пояснюють це тим, що такі тварини потребують регулярного, але нескладного догляду, що допомагає дітям розвивати відповідальність, емпатію та самоконтроль.

Автори дослідження наголошують: отримані результати не означають, що домашні тварини шкодять дітям. Вплив залежить від віку дитини, характеру взаємин у родині та стилю виховання.

Крім того, аналіз охоплював лише ранній вік, тому для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження серед старших дітей.

Загалом життя з домашнім улюбленцем може сприяти розвитку соціальних навичок і співчуття. Однак універсального правила «чим більше тварин — тим краще» не існує. Вирішальним залишається не сам факт наявності улюбленця, а якість взаємодії з ним і атмосфера в родині.

Нагадаємо, "Батькам це нудно слухати": мережа обурилася словам вчительки, яка не дала учню виступити на концерті

Раніше ми розповідали, що в українській школі спалахнув скандал через вчительку, яка відібрала телефон у дитини з діабетом

Також, з яких дітей виростають тривожні дорослі: психолог назвала ключові помилки батьків