Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності схвалив законопроєкт №14127, який суттєво змінює підхід до розгляду справ про булінг. Про це пише "Судово-юридична газета".

Школа. Фото: скрін youtube

Наразі за нормами КУпАП притягнути до відповідальності за цькування можна лише протягом трьох місяців після інциденту. Нова ініціатива пропонує збільшити строк давності до одного року. Це має унеможливити практику затягування процесів, коли сторони навмисно відкладають розгляд справи в очікуванні її закриття через сплив строків.

Поштовхом до змін стала статистика: у 2019-2024 роках українські суди закрили 221 справу про підліткову агресію через закінчення строків давності. Залежно від регіону до третини порушників фактично уникали відповідальності, що викликало різку критику з боку експертів і відомств, зокрема МВС, Міністерства освіти і науки та Міністерства юстиції.

Уповноважена з прав у сфері освіти Надія Лещик підтримує ідею продовження строків, однак вважає її недостатньою. На її думку, проблема потребує глибших змін законодавства, адже досі відсутні чіткі норми, а саме поняття булінгу трактується неоднозначно.

Серед її пропозицій - підвищення штрафів для батьків і кривдників, розширення гарантій захисту для педагогів, а також поширення антибулінгових норм на повнолітніх студентів.

Батьки

В експертному середовищі немає єдиної думки щодо строків. Представники Національної академії правових наук вважають, що рік - це надмірний термін, який може затягнути судові процедури, і пропонують обмежитися шістьма місяцями, як це вже застосовується у справах про домашнє насильство та дискримінацію.

Загалом законопроєкт №14127 розглядається як крок до посилення відповідальності за підліткову агресію та зменшення випадків уникнення покарання через процесуальні затримки.