Повітряна тривога в українських школах більше не означає автоматичного припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує закладам перейти до моделі, за якої урок може тривати навіть під час сирени — але за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.
Про це розповів міністр освіти і науки Андрій Бутенко. Ідея вже зафіксована в оприлюднених методичних рекомендаціях МОН: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті з належними умовами для роботи.
Чому МОН відходить від правила «сирена — урок зупиняється»
Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть в укриття — після відбою повертаються до навчання. За словами Бутенка, так припинялися й очні, й дистанційні заняття. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.
У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, «з'їдаючи» по кілька уроків. У КМДА, наприклад, наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Систематично скасовуючи заняття, учні втрачали б значну частину навчального дня.
Які умови має забезпечити укриття
У методичних рекомендаціях прямо вказано: укриття можна використовувати не лише як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя і достатня кількість місць, його перетворюють на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть вести урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти чи організовувати самостійну роботу.
Водночас це не означає, що дітей залишатимуть у класах під час сирени. У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель у небезпечному місці, урок має бути припинений, і люди повинні перейти в укриття. Реактивні «шахеди» та інші засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.
Чотири сценарії навчання для школи
Єдиного жорсткого алгоритму для всіх МОН не встановлює — умови надто різні. Школа разом із громадою має обрати модель залежно від місткості укриття, наявності води, тепла, електрики та готовності педагогів до дистанційної роботи. Передбачено чотири сценарії:
- звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог;
- продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали часті й тривалі;
- поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів;
- повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливе.
Окремо введено поняття «освітня мобільність між бомбосховищами»: педагог або учень не обов'язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому чи роботи, звідти теж можна долучатися до дистанційного уроку.
Коли школу зобов'яжуть повністю змінити формат
У рекомендаціях є конкретний критерій: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано перейти до моделі навчання в укритті чи дистанційного формату. Рішення не мають ухвалюватися хаотично щоранку — школа заздалегідь прописує, за яких умов змінює формат і як повідомляє батьків.
Скільки держава вкладає в укриття
Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти. У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів: 5 млрд грн — на заклади загальної середньої освіти, ще 1 млрд грн — на дошкільні. Окремо профінансовано 18 проєктів укриттів у дитячих садках на понад 972 млн грн. А з 2023 по 2026 роки місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд.
Якщо учень пропустив частину заняття через перехід у безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше — через Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи. У міністерстві працюють над тим, щоб частина контенту залишалася безкоштовною.
Раніше портал Знай повідомляв, смартфони у школах обмежать, а здати на вході чи ховати в рюкзак вирішить сама школа.
Також наш портал інформував, Львів витратив 350 млн грн на укриття, але нових так і не збудував.
Знижує холестерин і виводить його з організму: дієтологи назвали ідеальний сніданок
Пенсіонерам доведеться переоформити виплати: коли і яку заяву подавати
Бронювання за новими критеріями з 18 жовтня: хто втратить відстрочку
Мобільний зв'язок дорожчає до 550 грн: тарифи "Київстар", Vodafone та lifecell переписали
Більше деталей читай у матеріалі: лікарні під час тривоги: жовтий рівень — звичайний режим, червоний — пацієнтів переводять в укриття.
