Повернення військового додому після служби на фронті - це не лише довгоочікувана зустріч, а й новий, часом болючий етап для всієї родини. За місяці розлуки діти звикають жити без мами чи тата, а коли боєць нарешті переступає поріг, сім'ї доводиться заново вибудовувати стосунки й пристосовуватися до змін. Як підготувати дитину до зустрічі, пояснити наслідки поранень і не зруйнувати звичний уклад, в ефірі Армія FM розповіла Ольга Еверт - ветеранка, військова психологиня та екскерівниця відділу психологічної підтримки Управління фізичного та ментального здоров'я Міністерства у справах ветеранів України.
Головне - не приховувати правду від дитини
Відповідальність за підготовку дитини до повернення бійця лежить на тому з батьків, хто весь цей час був поруч, наголошує психологиня. З дитиною потрібно розмовляти і не приховувати очевидних фактів: пояснити, що тато чи мама можуть повернутися втомленими, і це не означає, що вони перестали любити дитину. Варто заздалегідь розповісти, як може поводитися військовий після повернення, і пояснити, що на адаптацію потрібен час.
Щоб допомогти дитині висловити емоції, її можна залучити до підготовки зустрічі - запропонувати намалювати малюнок для батька або зібрати скриньку з подарунками, щодня вкладаючи туди нову саморобку. Через творчість і гру малечі легше пережити хвилювання.
Як пояснити поранення або ампутацію
Якщо військовий повертається після серйозного поранення чи ампутації, вдавати, ніби все залишилося як було, не можна. "Діти достатньо емпатійні й відчувають, коли їм говорять неправду", - каже Ольга Еверт. Малечі варто звичайними словами пояснити, що батько потрапив у складну ситуацію, але лікарі допомогли йому повернутися додому. Наприклад, сказати, що протез допомагає батькові рухатися та гратися з дитиною. Тему не оминають, але й не концентрують на ній надмірної уваги, щоб дитина не злякалася.
Чому дитина відштовхує рідну людину
Психологиня пояснює: за час розлуки саме той із батьків, хто лишався вдома, став для дитини звичним і безпечним. Коли повертається військовий, у родині змінюється динаміка, і дитина може вередувати, замикатися в собі або соромитися. Це не привід бити на сполох - дитина просто звикає до нових обставин, і їй потрібен час.
Відновлювати контакт радять через емоційний зв'язок: спершу налагодити взаємодію через ігри та спілкування, а не впроваджувати нові правила. Військовий може сказати: "Мене давно не було вдома, я вже не пам'ятаю, як у вас усе влаштовано, у які ігри ти граєш. Поясни мені". Якщо це підліток, варто долучитися до його захоплень.
Що робити батькам після повернення
- Говорити з дитиною спокійно і чесно, не приховуючи змін.
- Домовлятися про правила разом із тим із батьків, хто лишався вдома, щоб дитина чула однакову позицію від обох.
- Не переносити на сім'ю військові порядки: не шикувати дітей, не вимагати звіту о 5:30.
- Якщо поведінка дитини змінюється у школі чи садку, заздалегідь попередити вчителів і вихователів та попросити поспостерігати.
- Не навішувати на дитину ярлики через вередування - їй просто потрібен час на адаптацію.
Як говорити про війну і власні емоції
На гострі дитячі запитання - чи доводилося стріляти або вбивати - психологиня радить відповідати чесно, але водночас переводити розмову в бік захисту дому й Батьківщини. Пояснювати, що агресія прийшла на нашу територію, тому сильні люди стали на захист свого дому, дітей і майбутнього. Про власну тривогу та роздратування теж варто говорити, але з огляду на вік дитини: наприклад, сказати, що після довгого напруження потрібно пів години полежати із заплющеними очима, а потім дитина залучить батька до гри. Відпочинок можна перетворити на гру - попросити дитину побути "охоронцем", поки батько відпочиває.
Наостанок психологиня звернулася до військових, які готуються повернутися додому: "Вас чекають удома. Це сто відсотків". Вона радить не навантажувати себе фантазіями й очікуваннями, бути справжніми, спілкуватися з рідними та ділитися почуттями.
Раніше портал Знай повідомляв, блекаут змінює навчання: чи підуть діти до школи.
Також наш портал інформував, ШІ замість батьків: діти втрачають зв'язок з родиною.