Вербувальники заманюють підлітків «легкими грошима»: як батькам врятувати дитину

Непомітне повідомлення в телеграмі від «однолітка», знайомство в онлайн-грі чи приваблива пропозиція «підзаробити кілька тисяч гривень за пару фотографій» - саме так для українського підлітка найчастіше починається контакт із ворожими вербувальниками. Про те, як працює ця схема і як батькам захистити дитину, розповіли психологи й фактчекери у матеріалі «Кременчуцького Телеграфа».

Невинне на перший погляд листування швидко переростає у психологічну пастку. Російські спецслужби цілеспрямовано використовують неповнолітніх для диверсій, ставлячи під загрозу їхню свободу і життя.

Як цифрове середовище робить підлітків вразливими

Дослідження медіаспоживання молоді 12-18 років показує: абсолютна більшість українських підлітків отримує новини із соцмереж і месенджерів - телеграму, тіктоку, ютубу, інстаграму та ігрових чатів. Новинні сайти й телебачення вони майже не відкривають. При цьому споживання переважно пасивне: підліток гортає алгоритмічну стрічку, не шукаючи першоджерела.

Алгоритми платформ штучно виводять у топ контент, який викликає найгостріші емоції - тривогу, обурення чи страх, адже система оцінює залученість авдиторії, а не достовірність фактів. Кілька переглядів маніпулятивних відео замикають дитину в «інформаційній бульбашці» хаосу. Додатковим викликом став генеративний штучний інтелект, яким маніпулятори користуються для підробки відео та аудіо.

Як Росія вербує дітей: від листування до диверсій

Крім дезінформації, російські спецслужби розгорнули полювання на підлітків у телеграм-каналах з пошуку роботи, тіктоку та ігрових спільнотах. Перший контакт рідко виглядає як пряма погроза. Як пояснює психологиня благодійного фонду «Голоси дітей» Яна Віхляєва, вербувальники діють м'яко й поступово.

Ворожі куратори входять у довіру через тривале дружнє листування, компліменти, підкреслення дорослості дитини чи спільні ігрові інтереси. Вони грають на природних потребах підлітка у визнанні, самостійності та прагненні мати власні кишенькові гроші.

Коли контакт встановлено, куратори пропонують «легкий заробіток» - від 100 до 1700 доларів за нібито прості дії: розклеїти листівки, намалювати графіті, сфотографувати об'єкт чи пошкодити майно і транспорт. Застосовують штучну терміновість, змушуючи діяти негайно. Якщо підліток вагається, переходять до тиску, шантажу та погроз розкрити листування.

Для росіян неповнолітні - витратний матеріал. Показовим став трагічний випадок в Івано-Франківську, де куратори дистанційно позбулися двох неповнолітніх виконавців одразу після виконання завдання. За українським законодавством такі дії кваліфікуються як диверсія (ст. 113 Кримінального кодексу) або терористичний акт. Відповідальність настає вже з 14 років і передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Для протидії СБУ та Національна поліція разом із телемарафоном «Єдині новини» і Центром безпечного інтернету запустили інформаційну кампанію та спеціальний чатбот у телеграмі, куди можна повідомити про спроби вербування.

Чому заборони й тотальний контроль не працюють

Спроби батьків захистити підлітка через суворі заборони ґаджетів, вилучення телефонів чи перевірку приватних листувань дають зворотний ефект. Прагнення до автономії - природна риса підліткового віку. Зіткнувшись із тотальним контролем, дитина йде в «цифрове підпілля»: створює таємні профілі, ховає чати і закривається від дорослих.

«Заборона користуватися соціальними мережами або постійний контроль не формують цифрову безпеку. Надмірний контроль може призвести до того, що підліток почне приховувати своє онлайн-життя та уникати розмов із дорослими», - каже Яна Віхляєва.

Батькам важливо передати дітям чітке повідомлення: дитина може розповісти про будь-яку ситуацію, навіть якщо припустилася помилки. Спочатку - захист, а не покарання. Інакше страх покарання виявляється сильнішим за страх перед злочином, і дитина обирає небезпечне мовчання.

Що робити батькам: покрокова пам'ятка

Практичний психолог із Трускавця Олег Кирик радить не лише обмежувати доступ до небезпечного контенту, а й навчати дітей розпізнавати загрози: ставити запитання, хто автор повідомлення, з якою метою воно опубліковане і чи є підтвердження в надійних джерелах.

• Встановіть правило «спочатку захист, потім розбір». Поясніть, що за будь-якої ситуації ви допоможете, а не каратимете чи забиратимете телефон.
• Відстежуйте тривожні маркери: раптова закритість, нічна активність у смартфоні, приховування екрана, поява незрозумілих грошей чи нових ґаджетів, згадки про «легкий заробіток» у ботах і чатах.
• Спілкуйтеся як партнер, а не інспектор. Цікавтеся цифровим життям без допитів, обговорюйте гучні випадки маніпуляцій як «детективні квести».
• Якщо контакт виявлено: збережіть скриншоти листування й акаунтів, не видаляючи чат, та повідомте поліцію за номером 102, зверніться в чатбот СБУ або на гарячу лінію 0 800 501 482 чи 1516.

Що вже робить школа

Системне впровадження медіаосвіти в українських школах розпочалося ще 2011 року. Наймасштабніша програма - «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті», яку з 2018 року реалізує IREX. Нині вона охоплює понад 3 тисячі шкіл, 7 тисяч учителів і більш ніж пів мільйона учнів.

За дослідженнями IREX 2025-2026 років, лише за один семестр наскрізних уроків школярі демонструють зростання навичок критичного мислення в середньому на 5-15%. Здатність розпізнавати маніпуляції у стрічках новин зростає майже на третину - тепер її демонструють близько 60% учнів.

Окремо освітяни застосовують ігрові формати: командну антифейкову гру «НотаЄнота» фактчекерки Альони Романюк, де школярі розгадують квести на реальних кейсах, та XR-виставки EDAR з доповненою реальністю, які вчителі проводять навіть у шкільних укриттях під час тривог.

Раніше портал Знай повідомляв, ШІ замість батьків: діти втрачають зв'язок з родиною.

Також наш портал інформував, МОН переписує патріотичне виховання у школах.

Більше деталей читай у матеріалі: блекаут змінює навчання: чи підуть діти до школи.