Українська письменниця, перекладачка та активний популяризатор української мови Євгенія Кузнецова поділилася своєю думкою про важливе питання, яке, за її словами, робить її "суперрадикальною" людиною. Вона не розуміє, чому батьки дітей, які народилися вже під час війни, продовжують виховувати їх російською мовою. Про це йшлося в її інтерв'ю для YouTube-каналу "Жовті кеди".

Українці, діти, перехід, фото Знай.ua

Євгенія пояснює, що, звісно, можна зрозуміти труднощі переходу на українську мову з підлітками, які все своє життя говорили російською. Це дійсно велика проблема для батьків, адже питання авторитету та довіри у підлітків і так складне. Але коли йдеться про новонароджених дітей, письменниця не бачить причин, чому б не скористатися цією унікальною можливістю.

"Коли дитина тільки з'явилася на світ і ще не знає, якою мовою з нею розмовляють, чому б не використати цей шанс, щоб познайомити її з собою як з україномовною людиною?" – ставить питання Кузнецова.

На її думку, це не лише можливість навчити дитину говорити українською, але й шанс для самого батька чи матері поліпшити свої знання та навички. Євгенія впевнена, що для маленьких дітей перехід на українську може бути навіть більш природним, ніж для підлітків, адже вони не прив'язані до певного мовного середовища.

Популярні новини зараз

Тарифи на світло хочуть підняти: українцям пояснили, чому вони мало платять

ТЦК дали чоловікам 40 днів: почнуть блокувати рахунки та арештовувати майно

Газ, тепло, вода та світло: українцям компенсують витрати на комуналку

З 1 січня українці старші 40 років отримають 2000 гривень просто через Дію

Показати ще

"Це не тільки можливість навчити дитину українській, але й чудова можливість самому навчитися та покращити свої навички. Тому я вважаю, що з маленькими дітьми це однозначно варте всіх зусиль, і такий перехід точно вартий того", – підсумовує письменниця.

Діти / фото: Freepik

Для Кузнецової це питання не просто ідеологічне, але й практичне: вона переконана, що виховання на українській мові з самого народження – це вклад у майбутнє, яке формує не лише особисту ідентичність дитини, але й майбутню сильну і згуртовану націю.