Встановлення камер відеоспостереження в українських школах створює лише ілюзію контролю, але не розв’язує ключових проблем із дисципліною та безпекою. Про це заявив освітній експерт Ігор Лікарчук, коментуючи практику тотального відеонагляду в навчальних закладах.

За його словами, камери фактично підміняють собою відповідальність, адже у разі порушення правил поведінки школярем адміністрація закладу освіти має вкрай обмежені інструменти впливу. Максимум, що дозволяє чинне законодавство, — це провести виховну бесіду, викликати батьків, розглянути ситуацію на педраді або скласти індивідуальний план виховної роботи.

Водночас школи не можуть оперативно відсторонити учня від занять, виключити його, примусити відшкодувати завдані збитки чи ефективно захистити інших дітей і вчителів. У такій ситуації, наголошує Лікарчук, відеокамери лише фіксують порушення, але не дають змоги на них реагувати.

Цькування
Фото из открытых источников

Окрему проблему експерт бачить у питанні перегляду записів. За його словами, у більшості шкіл просто немає персоналу, який би постійно стежив за відеоспостереженням. Директори й учителі фізично не можуть виконувати цю функцію, а коштів на окремих працівників зазвичай не передбачено. Тому записи з камер найчастіше переглядають уже після того, як інцидент стався.

Популярні новини зараз

Картку заблокують раніше строку: "Ощадбанк" попередив про нові обмеження

Хлопчаки 2009 року народження під прицілом ТЦК: юнаків попередили

Дистанційка і скорочений день: як працюватимуть школи і дитсадки при блекауті

Індексація пенсії у 2026 році: у кого зростуть виплати аж на 14%

Показати ще

«У такому разі мова не про профілактику, а про постфактум-реакцію. Це і є ілюзія контролю», — зазначає освітянин.

Лікарчук також порівняв українську ситуацію з міжнародною практикою. У багатьох країнах Європи та США основний акцент робиться не на відеоспостереженні, а на чіткій системі санкцій. Наприклад, у Великій Британії батьків штрафують за несанкціоновані прогули дітей, у Франції суми штрафів можуть сягати сотень євро, у Німеччині діє жорсткий принцип обов’язковості освіти, а у Фінляндії закон дозволяє тимчасове відсторонення учнів від навчання.

школа

На думку експерта, в Україні відсутня чітка шкала дисциплінарних наслідків, реальна відповідальність батьків і можливість швидкого реагування на системні порушення. За таких умов камери не формують поведінку, а лише створюють «декорацію порядку».

Лікарчук наголошує: без змін у законодавстві та запровадження реальних наслідків за порушення жодне відеоспостереження не зробить школу безпечнішою. Навпаки — атмосфера постійного нагляду без відповідальності підриває довіру, авторитет педагогів і впевненість керівників у праві діяти.

«Камери можуть фіксувати порушення, але вони не формують меж. А школа без меж — це простір, де всі під наглядом, але ніхто не відповідальний», — підсумував експерт.

Нагадаємо, в школах запускають нову програму: чому навчатимуть дітей

Раніше ми розповідали, що батьки не хочуть здавати гроші, діти - плачуть: українка порушила важливу тему подарунків у школах та дитсадках

Також, 82% дітей спілкуються російською: серед школярів зафіксували "відкат" від української мови