Новий навчальний рік традиційно починається не лише зі святкової лінійки, а й зі знайомого питання в батьківських чатах: скільки «здаємо» на потреби класу чи школи. Комусь пропонують придбати шафки, канцелярію або принтер для вчителя, хтось отримує повідомлення про збір на подарунки та свята. Частина батьків спокійно віддає кількасот гривень, а інші не розуміють, чому мають оплачувати те, що школа повинна забезпечувати з бюджету.
Де закінчується добровільна допомога
Тут важливо розрізняти потреби конкретного класу та всієї школи. Якщо батьки самостійно вирішили придбати для свого класу органайзери, стенди чи додаткові навчальні матеріали — це може бути добровільною допомогою. Зовсім інша справа — збори «на школу», «на потреби закладу» чи «на фонд», коли в чати просто надсилають перелік того, що нібито потрібно оплатити.
Окремого платежу, який батьки мають регулярно сплачувати на «фонд класу», «потреби класу» чи «розвиток школи», у законодавстві немає. Тому ситуація, коли батькам називають суму і встановлюють її як обов'язкову для всіх, не відповідає поняттю добровільної допомоги. Це стосується і зборів на ремонт, меблі, техніку, канцтовари чи мийні засоби.
Що дозволяє закон
Стаття 79 Закону України «Про освіту» дозволяє закладам освіти отримувати добровільні внески — у вигляді коштів, матеріальних цінностей чи нематеріальних активів від фізичних і юридичних осіб. Ключове слово тут саме «добровільно»: батьки мають право допомогти школі, однак це право, а не обов'язок.
Водночас закон забороняє класним керівникам та іншим уповноваженим особам закладу отримувати готівку. Для зарахування й обліку добровільних внесків бюджетна установа відкриває спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби — саме туди, а не «в руки» вчителю, можна перерахувати кошти, якщо батьки справді хочуть допомогти.
Скільки насправді закладають з бюджету
На прикладі Вінниці видно, що гроші на утримання шкіл уже передбачені. У 2026 році на заклади загальної середньої освіти Вінницької громади з бюджету громади заклали 511,2 млн гривень, із яких 430,6 млн — захищені видатки: заробітна плата, харчування та комуналка. Окремо виділили понад 27,1 млн гривень на ремонти та ще 22 млн — на обладнання й меблі для харчоблоків, а також кошти на облаштування укриттів.
Батьки ж розповідають про інші суми «з кишені», пише «20 хвилин Вінниця». Мама першокласника здала спочатку 1000 гривень, потім ще 500 — на санітарні та гігієнічні засоби. Інша вінничанка на початку року віддала 1200 гривень «на різні потреби класу та школи». В одній зі шкіл, за словами батьків, гроші збирали навіть на аптечку для укриття.
Що робити, якщо у школі вимагають гроші
Найперше з'ясуйте, про який саме збір ідеться: добровільну допомогу, яку батьки самі вирішили надати, чи обов'язковий платіж, який озвучили всім. Якщо гроші вимагають, можна звернутися до директора школи та попросити пояснити, на якій підставі проводиться збір і чому ці витрати не покриті з бюджету.
Якщо питання не вирішується на рівні закладу, звертайтеся до місцевого департаменту освіти, конкретно описавши ситуацію: назву школи, суму, хто повідомив про збір і як саме збирають гроші, і додайте скриншоти повідомлень з чатів. Окремо можна подати скаргу до Служби освітнього омбудсмена, а якщо на дитину тиснуть через відмову платити — і до правоохоронних органів.
Раніше портал Знай повідомляв, батьки можуть отримати рахунок за дитсадок: які послуги більше не безкоштовні.
Також наш портал інформував, десята підземна школа відкрилася в Харкові: 52% дітей навчаються очно в укриттях.