Діти далеко не завжди розповідають дорослим про те, що їх турбує. Молодші ще не вміють назвати власні переживання словами, а підлітки часто ховають емоції за впертістю, гаджетами або вдаваною байдужістю. Тому єдиний надійний спосіб вчасно помітити проблему — уважно стежити за поведінкою дитини, нагадують фахівці у матеріалі телеканалу «Дім».
Психіка дитини подає сигнали не словами, а змінами у звичках і настрої. Найчастіше перші «дзвіночки» виглядають цілком буденно, і саме тому їх легко пропустити. Ось сім змін, які мають насторожити батьків.
Сім тривожних змін у поведінці дитини
- Різка зміна настрою. Дратівливість, плаксивість, часті спалахи агресії або, навпаки, невластива дитині байдужість, що тривають не один день.
- Замкнутість і відмова від спілкування. Дитина перестає гратися, уникає друзів і рідних, більше часу проводить наодинці.
- Порушення сну. Безсоння, нічні кошмари, важке засинання або постійна сонливість і небажання вставати.
- Зміна апетиту. Раптова відмова від їжі або, навпаки, переїдання без видимої причини.
- Зниження успішності. Втрата інтересу до навчання та улюблених занять, скарги на те, що «нічого не хочеться».
- Часті скарги на біль. Головний біль або біль у животі, які не мають медичної причини і фактично з'являються переважно перед школою чи після стресу.
- Розмови про самотність і безнадію. Фрази про власну нікчемність, самотність, а також будь-які згадки про смерть чи самоушкодження — найсерйозніший сигнал.
Коли час звертатися по допомогу
Поодинокі зміни настрою бувають у кожної дитини, тож панікувати через один «важкий» день не варто. Бити на сполох слід тоді, коли тривожні ознаки тримаються понад два тижні поспіль і починають заважати навчанню, сну чи спілкуванню з однолітками. Особливо швидкої реакції потребують розмови про смерть, самоушкодження або різка самоізоляція.
Що можуть зробити батьки
Насамперед — спокійно поговорити з дитиною, не знецінюючи її почуття фразами на кшталт «це дрібниці» чи «вигадав собі». Важливо слухати без осуду й дати зрозуміти, що дитина може розповісти про все. Якщо ситуація не змінюється, варто звернутися до сімейного лікаря або дитячого психолога, а у складніших випадках — до дитячого психіатра: раннє втручання значно покращує прогноз.
Раніше портал Знай повідомляв, діти постійно сваряться між собою: 10 порад психолога, щоб зменшити суперництво.
Також наш портал інформував, безкоштовні психолог і юрист на Львівщині: графік на тиждень і гаряча лінія 1684.