Бабусі й дідусі, не робіть цього: що може зіпсувати стосунки з онуками

Дитина може забути, яку іграшку їй подарували на день народження. Але розмову, під час якої бабуся уважно слухала і не сварила за помилку, здатна пам'ятати навіть у дорослому віці. Саме такі моменти, за словами психологів, творять особливий зв'язок між онуками та старшими членами родини.

Американські психологині Шеннон Франклін і Синтія Шоу в розмові з виданням Parade пояснили, які спогади про бабусь і дідусів найчастіше зберігаються з дитинства. Найбільше значення мають чотири речі: увага, прийняття, спільні переживання і відчуття безпеки.

Любити не за оцінки і слухняність

Батьки щодня дбають про уроки, дисципліну, режим дня та безліч інших справ. А бабуся з дідусем нерідко мають можливість побути з онуком без поспіху й постійних нагадувань про обов'язки.

Клінічна психологиня Синтія Шоу звертає увагу на важливу річ: дитині потрібно відчувати, що її люблять незалежно від успіхів. Невдача на контрольній, поганий настрій чи невпевненість у собі не повинні ставати причиною втратити тепло близької людини.

Тому іноді найкраще, що можуть зробити бабуся чи дідусь, - вислухати онука, перш ніж давати пораду. Не порівнювати його з іншими дітьми, не перебивати й не поспішати виправляти кожну помилку. Шеннон Франклін радить цікавитися світом дитини без допиту: замість постійних запитань про оцінки можна поговорити про те, що її сьогодні розсмішило чи чим вона захоплюється.

Запах пирога і сімейні історії

Пам'ять має дивовижну властивість: звичайний запах може повернути спогади, до яких людина не зверталася багато років. Аромат свіжої випічки чи знайомої страви іноді нагадує про дитинство сильніше за стару фотографію.

Синтія Шоу пояснює це тісним зв'язком нюху з ділянками мозку, що відповідають за емоції та пам'ять. Так само запам'ятовуються звичні сімейні заняття: настільна гра, спільне приготування обіду, кумедний жарт, який розуміють тільки свої, або розмова перед сном.

Особливе місце займають історії про родину. Онукам часто цікаво дізнатися, якими були їхні мама й тато в дитинстві, як познайомилися прабабуся з прадідусем, які пригоди з ними траплялися. Через такі розповіді дитина пізнає власну сімейну історію.

Присутність важливіша за вартість подарунка

Шеннон Франклін наголошує, що онуки особливо добре пам'ятають важливі події, на які прийшли їх підтримати бабуся чи дідусь: шкільний виступ, спортивне змагання, день народження або випускний. Сама присутність близької людини серед глядачів стає для дитини знаком того, що нею пишаються.

Подарунки теж можуть залишати приємні спогади, але їхня цінність, за спостереженнями Синтії Шоу, нерідко пов'язана зі спільним досвідом. Іграшка, якою разом гралися, запам'ятається краще за значно дорожчу річ, яку просто вручили на свято.

Чому не варто дозволяти онукам усе

Бабусі й дідусеві часто хочеться потішити дитину: дозволити ще одну цукерку, продовжити гру перед сном або не нагадувати про домашні завдання. Та коли це постійно суперечить домовленостям із батьками, у родині може виникати напруження.

Сімейні психологи пояснюють: міцні стосунки з онуками потребують поваги до правил, які встановлюють батьки. Дитині легше почуватися спокійно, коли близькі дорослі не сперечаються через її виховання.

Що робити, якщо онук віддаляється

Маленька дитина може з нетерпінням чекати вихідних у бабусі. Підліток уже частіше хоче провести час із друзями, а дорослий онук має власні справи, роботу та родину. Психологи радять приймати ці зміни: якщо онук рідше приїжджає чи телефонує, це не обов'язково означає, що він перестав любити старших родичів.

Не обов'язково чекати наступного свята, щоб підтримати зв'язок. Можна просто зателефонувати, запитати про справи й уважно послухати відповідь - без поспіху та докорів.

Раніше портал Знай повідомляв, батьки мовчать про інтим, а діти вчаться самі: чому ця тиша дорого коштує.

Також наш портал інформував, дитячі травми тягнуть у нещасливі стосунки: психологи назвали, кого уникати.