5 випадків, коли батькам не слід казати "так" своїм дітям

Всі батьки стикаються з ситуаціями, коли дитина щось просить, і вони хочуть сказати "ні", але за якихось причин погоджуються. Можливо, через важкий день, коли просто хочеться відпочити, або через побоювання, що дитина влаштує істерику у людному місці.

Саме тому дорослі поступаються і просто кажуть: "Гаразд!", але те, що це трапляється з усіма, не означає, що треба зробити це звичкою (або взагалі погоджуватися на це). Ось 5 випадків, коли хороші батьки ніколи не кажуть "так" своїм дітям, повідомляє портал Your Tango.

Коли батьки розсіяні, зайняті або засмучені

У дорослих мільйон важливіших справ на думці. Тому, коли дитина просить щось зробити, увага батьків в кращому випадку розсіяна.

Швидше за все, вона десь зовсім в іншому місці - далеко від звідси. Батьки надто зайняті іншими справами, щоб мати бажання втручатися чи розбиратися з деталями того, чого хочуть діти.

Коли дитина кричить та влаштовує істерику

В такому випадку більшість батьків просто хочуть негайно це зупинити. На додачу до всього, є ймовірність, що це відбувається у громадському місці, перед великою авдиторією, що лише посилює тиск. Батьки відчувають пекучий головний біль і стрес, що бере гору, та намагаються швидко припинити дитячий плач, щоб зберегти обличчя (принаймні те, що від нього залишилося).

Але виконання вимог, висунутих під час істерики, може зашкодити самооцінці дитини та розвитку її мозку, створюючи страх і стрес, погіршуючи її когнітивний та емоційний розвиток, а також збільшуючи ризик тривоги, депресії та агресії. Замість того, щоб винагороджувати істерику, дослідження рекомендують батькам зберігати спокій та встановлювати чіткі, непіддатливі для обговорення межі для сприяння здоровому емоційному та когнітивному розвитку.

Відчуття провини

Дорослі часом хочуть надолужити всі недоліки їхнього батьківства . Можливо, вони останнім часом не проводили достатньо часу з дітьми або не дуже допомагали їм у вирішенні проблем, таких як домашні завдання, цькування чи сварки з друзями.

Дозвіл, спричинений почуттям провини, може сприяти емоційній залежності у дитини та підірвати здатність батьків встановлювати здорові межі. Натомість дослідження рекомендують батькам навчитися керувати власним почуттям провини та використовувати його для прийняття більш послідовних, авторитетних рішень.

Невпевненість у своїх батьківських навичках

Батьки часто порівнюють себе з іншими батьками і відчувають, що поступаються їм. Можливо, вони бачать інших батьків, чиї діти виховуються бездоганно (на відміну від їх власних). Можливо, вони заздрять батькам, які є найкращими друзями своїх дітей. Вони б хотіли мати такий міцний зв'язок зі своєю дитиною, але чомусь це не виходить.

Це може підірвати їхній власний авторитет, навчити дитину маніпулювати ситуацією та перешкоджати розвитку у неї таких важливих навичок подолання труднощів, як терпіння та толерантність до розчарувань. Натомість експерти рекомендують батькам надавати пріоритет встановленню меж, визнаванню почуттів дитини та поясненню рішень, щоб сприяти довірі, емоційній регуляції та здоровим стосункам.

Відсутність основних сімейних цінностей та меж

Через відсутність власних меж та сімейних цінностей легко підкоритися тому, що роблять або дозволяють інші батьки. Багатьом людім набагато легше слідувати чиємусь прикладу, ніж зрозуміти, що вони цінують та як хочуть встановити здорові межі у власній родині . Наслідування того, що роблять "круті" батьки, може навіть допомогти почуватися трохи "крутішими", але це тупіковий шлях.

Гарна новина полягає в тому, що якщо батьки помітять, що піддаються кожній примсі своєї дитини, вони можуть досить легко та швидко це змінити. Головне - зупинитися в моменті, щоб позбутися своїх поганих звичок і вибрати щось краще для себе і для своїх дітей.

Раніше портал Знай писав, допомагати чи ні: як привчити дитину робити уроки самостійно.

Крім того, ми повідомляли про розлади харчової поведінки у дітей: які тривожні сигнали ви можете не помічати.

Також портал інформував про 5 тем, які не варто обговорювати з дітьми.