Зміни для учнів і вчителів: як реформа вплине на школи

Перед педагогами, які готуються до викладання у старшій профільній школі, невдовзі постануть серйозні виклики. Однією із ключових змін стане необхідність вийти за рамки своєї спеціалізації та опанувати суміжні дисципліни у рамках нових інтегрованих курсів.

Цю тему підняв Павло Хобзей, колишній заступник міністра освіти і науки України та нинішній директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, під час зустрічі у рамках "Клубу експертів та експерток" зі Світланою Жаб'юк.

Це означає, наприклад, що викладач біології може зіткнутися з необхідністю викладати теми з фізики, які включені до складу гуманітарного блоку під назвою Science.

Павло Хобзей наголосив, що зменшення навантаження на школярів - першочергова справа . Освітянин переконаний, що у кожному семестрі учні мають вивчати не більше восьми предметів. В іншому випадку це нагадуватиме нинішню модель школи, де діти беруться за 12-14 дисциплін одночасно, що перегружає навчальний процес.

Експерт акцентував на важливості гнучкості у педагогічній професії. Якщо вчитель не готовий розібратися у суміжних для своєї спеціалізації дисциплінах, то як тоді очікувати від старшокласників готовності освоїти комплексні предмети? Інтеграція вимагає адаптації.

"Це питання викладання інтегрованих предметів. Наприклад, якщо я вибрав гуманітарний, то в мене буде предмет Science – природознавство. Ти маєш знати якісь певні речі, але такі світоглядні, які відповідають тому стандарту. І тут теж виникає: "Я вчитель біології, як я буду читати фізику?" Почекайте, у вас є вища освіта, ви в школі вчили ту фізику, а ви вчите дітей, які в 10-му класі. То чого вони мають те знати, якщо ви цього не хочете знати як доросла людина з вищою освітою?", - зазначив Павло Хобзей

Він додав, що викладання інтегрованих курсів передбачає міждисциплінарну підготовку, і навчання має відповідати стандартам такого підходу. Тому важливо створити групи для підготовки викладачів інтегрованих дисциплін. Це допоможе скоротити кількість предметів, адже більше восьми курсів на семестр - це занадто.

Окрім фахового переформатування, реформа освіти також враховує впровадження проєктного навчання. У новій системі школярі отримають можливість розвивати свої практичні навички, співпрацювати в командах і вирішувати актуальні завдання. Ы педагоги стануть не просто викладачами, а наставниками і координаторами процесу навчання.

Особливий акцент зроблено на навантаженні випускного класу. Визначальним стане одинадцятий рік навчання, адже саме він передбачений як базис для здобуття найважливіших знань і навичок. А вже 12-й клас буде максимально сфокусований на підготовці до фінальних іспитів.

Проте варто зазначити, що будь-які зовнішні реформи матимуть обмежений ефект без внутрішньої мотивації самих педагогів. На думку Павла Хобзея, навіть найкращі курси підвищення кваліфікації не дадуть результату, якщо вчителі не будуть готовими до цих змін, будуть опиратися їм і не сприйматимуть як частину свого професійного розвитку.

Зміни в освіті - це завжди виклик, але водночас і можливість крокувати вперед. Педагогічна спільнота стоїть на порозі нових можливостей, які можуть суттєво змінити обличчя української школи.

Раніше портал Знай писав, що замість обійм - образи і сварки: чому в підлітковому віці погіршується ставлення до батьків.

Крім того, ми повідомляли, що вихователі в паніці: дитячі садки на межі колапсу та батькам доведеться несолодко.

Також портал інформував про підлітковий стрес: ознаки, які батьки часто не помічають.