Школи переходять на 12-річне навчання: старшокласники обиратимуть профіль після 9 класу

Українська шкільна освіта стоїть на порозі тектонічних змін. Уже за рік-півтора система, до якої звикли мільйони родин, буде перебудована за європейським зразком. Замість 11 класів — 12, замість універсальної програми для всіх — профільна старша школа, а кількість ліцеїв у регіонах скоротиться в рази.

Повноцінний запуск реформи запланований на вересень 2027 року, однак перші зміни відбуваються вже зараз. Громади по всій країні ухвалюють плани трансформації шкільної мережі, і цей процес іде з різною швидкістю — від активної підготовки до гострих дискусій.

Нова структура: початкова школа — гімназія — ліцей

Головна зміна для пересічної родини — це кінець звичної моделі, коли дитина з першого класу і до випуску навчається в одному закладі. Нова система передбачає три чіткі етапи:

• початкова школа — 1–4 класи;
• гімназія — 5–9 класи;
• академічний ліцей або коледж — 10–12 класи.

Це означає, що після дев'ятого класу школярі вперше мають зробити усвідомлений вибір власної освітньої траєкторії: продовжити академічне навчання з прицілом на університет або здобувати професію в коледжі.

Шість профілів замість однакової програми

У старшій школі учні обиратимуть один із профілів навчання. Міністерство освіти і науки пропонує такі напрями:

• математичний;
• природничий;
• гуманітарний;
• технологічний;
• мовний;
• мистецький.

Профілізація де-факто існує вже сьогодні: за даними освітян, близько половини випускників дев'ятих класів не продовжують навчання в старшій школі, а обирають коледжі. Водночас значна частина випускників університетів не працює за фахом. Саме тому держава робить ставку на ранню профорієнтацію.

Ліцеїв стане в рази менше

Статус ліцею зможуть зберегти далеко не всі заклади. Як повідомляє ПІК, на Прикарпатті сьогодні понад 300 закладів мають ліцейний ступінь, а після завершення реформи їх залишиться близько 50 — тобто у шість разів менше. Частина нинішніх шкіл стане гімназіями, де навчання завершуватиметься після 9 класу.

Це означає, що учням із невеликих населених пунктів доведеться їздити до сусідніх громад для здобуття повної середньої освіти. Особливо гостро питання стоїть для гірських районів, де дорога до школи вже зараз може займати понад годину. Організація підвезення стає одним із ключових завдань місцевої влади.

Демографія диктує зміни

Реформа має не лише європейське підґрунтя — її диктує демографічна ситуація. За словами директора департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОВА Віктора Кімаковича, протягом наступного десятиліття кількість дітей може скоротитися майже наполовину. Додатковим викликом стала міграція: за оцінками освітян, уже зараз 10–12% дітей виїжджають за межі області.

Утримувати повноцінні старші класи в кожному селі за таких умов стає неможливим. Реформа пропонує концентрацію ресурсів у потужніших закладах із кращим обладнанням та кваліфікованими педагогами.

Як реформа впроваджується на місцях

Приклад Богородчанської громади на Івано-Франківщині показує, як реформа поступово переходить від планів до реальності. Богородчанський ліцей №1 Олекси Гірника стане єдиним академічним ліцеєм громади. За два роки підготовки заклад уже змінив структуру: з 899 учнів у 34 класах тут залишилося 640 дітей у 25 класах, а початкову ланку перевели до іншого ліцею.

З вересня саме сюди перейдуть усі десяті класи з навколишніх шкіл. У закладі планують сформувати три профілі: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний та філологічний. Остаточне рішення залежатиме від запитів учнів та батьків.

В Івано-Франківську міська рада 2 липня затвердила план трансформації мережі: більшість міських ліцеїв припинять набір до десятих класів. Академічними ліцеями стануть шість закладів, серед яких ліцей №20, ліцей №5, ліцей №2, ліцей імені Романа Шухевича та два наукові ліцеї.

Чого побоюються громади

Попри аргументи щодо якості освіти, ставлення до реформи на місцях неоднозначне. Основні страхи стосуються скорочення педагогічних колективів, тривалого підвезення дітей до ліцеїв і втрати школою ролі головного осередку життя невеликого села. Багатьох батьків турбує необхідність для підлітків робити освітній вибір уже після дев'ятого класу.

Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба визнає: «Усе нове сприймається дуже складно, особливо коли стосується дітей. Я розумію страхи вчительських колективів. Але треба зробити так, щоб в одному місці були найкращі умови для всіх дітей. Усі діти мають рівні стартові умови перед дорослим життям».

Практика показує: там, де громади починають готуватися завчасно — облаштовують лабораторії, планують маршрути підвезення, залучають педагогів — реформа поступово перестає бути абстрактним рішенням Києва і перетворюється на конкретні зміни з новими можливостями для школярів.