Мобільний телефон для українського школяра давно перестав бути просто засобом для розваг. Під час повітряних тривог, ракетних атак, евакуацій він дає дитині єдину можливість повідомити батькам, де вона перебуває та чи в безпеці. Саме тому Верховна Рада відклала повну заборону гаджетів на уроках — законопроєкт №15105 визнали надто жорстким для країни, де дитяча безпека безпосередньо залежить від зв'язку з родиною.
Як повідомляє ФАКТ, профільний комітет із питань освіти, науки та інновацій розглянув документ і одноголосно рекомендував повернути його автору на доопрацювання. Депутати погодилися, що гаджети відволікають учнів, однак запропонований механізм визнали небезпечним під час воєнного стану.
Що пропонував законопроєкт №15105
Автори документа хотіли внести зміни до статті 53 Закону України «Про освіту» та закріпити обов'язок учнів утримуватися від використання мобільних телефонів, планшетів і смартгодинників протягом усього уроку. Винятки передбачалися лише для освітніх завдань та медичних потреб — якщо пристрій необхідний для виконання вправи, перегляду навчального матеріалу або контролю стану здоров'я.
За таким підходом школяр міг би користуватися телефоном тільки за вказівкою вчителя, а соцмережі, відео та листування залишалися б поза межами дозволеного. Ідея мала на меті зміцнити дисципліну в класах, однак не враховувала реалій, у яких навчаються українські діти.
Три аргументи, чому заборонити телефони не можна
Безпека під час тривог. Коли починається повітряна тривога, учнів переводять до укриттів, уроки можуть завершитися достроково, а маршрут додому — змінитися. Телефон дозволяє дитині миттєво повідомити батькам про своє місцезнаходження. Повне вилучення гаджетів на вході до школи означало б, що під час раптової тривоги дитина може опинитися далеко від місця зберігання пристрою, а повертатися до класу по нього під час загрози — суперечить правилам безпеки.
Психологічний зв'язок із родиною. За роки повномасштабної війни значна частина українських дітей пережила евакуацію, обстріли, втрату житла або вимушену зміну школи. Навіть у відносно спокійний день звук сирени може спричинити сильну тривогу. Можливість написати батькам допомагає дитині зберігати відчуття зв'язку з родиною, знижує напругу. Для самих батьків відсутність зв'язку означає шквал дзвінків класному керівнику, що перевантажує комунікацію школи.
Фіксація булінгу. Камера або диктофон телефону можуть зафіксувати цькування, погрози чи фізичне насильство, коли учень не має іншого способу підтвердити подію. У випадках систематичного булінгу усні скарги часто залишаються без реакції, а фото чи відео допомагають відновити реальну картину. Водночас комітет наголосив: майбутні правила мають розрізняти фіксацію небезпеки та знімання заради приниження.
Що буде далі: компроміс замість заборони
Міністерству освіти і науки доручили спільно з педагогами, батьківськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами підготувати комплексний механізм. Він має визначити, за яких умов пристрій залишається в дитини, де зберігається протягом уроку та коли учень може ним скористатися — зокрема під час тривоги чи медичної потреби.
Повна свобода користування телефонами теж не розглядається: комітет визнав, що безконтрольне використання гаджетів руйнує навчальний процес. Імовірно, майбутній документ запровадить модель «тихого режиму» — телефон залишається в учня, але ним не можна користуватися без дозволу вчителя.
А що вже можуть школи?
Вже зараз кожен навчальний заклад має право встановлювати власні правила користування гаджетами через статут або внутрішній розпорядок. Директор разом із педагогічною радою може визначити: чи здають учні телефони перед уроком, чи тримають їх у рюкзаку в беззвучному режимі, чи дозволено користуватися на перервах. Батькам, яких турбує це питання, варто звернутися до адміністрації школи та уточнити чинні правила — або ініціювати їх перегляд на батьківських зборах.
Раніше портал Знай повідомляв, восьмикласники провалюють математику: 4300 учнів протестували в 226 школах — результати гіршають.
Також наш портал інформував, від 1,5 до 12 тисяч гривень: скільки насправді коштує школа та де українці переплачують.
Більше деталей читайте в матеріалі: 90% учнів знають ChatGPT, а правила є лише в 10% шкіл: дослідження МАН.