ШІ виконує шкільні завдання за секунди: 80% учнів уже користуються

Школи в усьому світі опинилися в парадоксальній ситуації: вони продовжують оцінювати здатність учнів виконувати завдання, які штучний інтелект розв'язує за лічені секунди. Про це свідчать дані масштабного дослідження Stanford AI Index 2026, на які звернув увагу завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України Олексій Костенко. У своїй статті для ZN.ua науковець наголошує: освітня система вступає в конфлікт із технологічною реальністю, і наслідки цього розриву будуть дедалі відчутнішими.

Цифри вражають: понад 80% студентів та учнів старшої школи в США вже користуються штучним інтелектом для навчання. ШІ пише за них есе з літератури та історії, розв'язує математичні задачі рівня олімпіад, генерує програмний код, аналізує наукові дані — і робить це миттєво. Згідно зі звітом Стенфорда, найкращі моделі ШІ вже досягають або перевищують людські результати в завданнях рівня PhD, а в складних програмістських тестах SWE-bench Verified успішність ШІ лише за один рік злетіла з 60% майже до 100%. Учням більше не потрібно годинами сидіти над домашнім завданням — достатньо відкрити ChatGPT або Gemini.

Проте шкільна система до такої реальності виявилася катастрофічно не готовою. Лише близько половини шкіл мають хоча б якісь правила щодо використання штучного інтелекту. І навіть там, де ці політики формально затверджені, ситуація не набагато краща — тільки 6% учителів вважають їх зрозумілими та реально застосовними на практиці. Решта 94% педагогів просто не знають, що робити з учнем, який здав ідеально написане есе, згенероване нейромережею за 30 секунд.

Які предмети найбільш вразливі перед ШІ

Найпершими під удар потрапили гуманітарні дисципліни — література, історія, іноземні мови. Саме тут ШІ демонструє найбільшу перевагу: написати твір-роздум, проаналізувати історичну подію чи перекласти складний текст нейромережа здатна за секунди. Математика та програмування також під загрозою: звіт Stanford AI Index 2026 фіксує, що найкращі моделі ШІ розв'язують завдання олімпіадного рівня з математики, а в тестах на генерування коду їхня ефективність зросла майже вдвічі за рік.

Водночас дослідники Стенфорда виявили цікавий феномен, який назвали «незграбним кордоном ШІ» (jagged frontier of AI): стрімке зростання інтелектуальних можливостей не означає їхньої універсальності. Алгоритм може бездоганно розв'язати задачу рівня переможця математичної олімпіади — і водночас помилитися у визначенні часу за звичайним годинником зі стрілками (найрозвиненіші моделі правильно показують час лише в половині випадків). Та для шкільної системи ця особливість радше ускладнює проблему: вчитель не може бути певен, де саме ШІ допустив помилку, а де — видав ідеальну відповідь.

Як реагують школи у світі: від паперових зошитів до обов'язкової ШІ-освіти

Реакція освітніх систем різних країн виявилася діаметрально протилежною. У США частина викладачів пішла радикальним шляхом — повернення до паперових зошитів і письмових робіт від руки. За даними The Wall Street Journal, продажі традиційних «синіх зошитів» у Техаському університеті A&M зросли більш як на 30%, а в Університеті Флориди — майже на 50%. Викладачі дедалі частіше вимагають, щоб студенти писали есе від руки й під наглядом. Паралельно американські студенти масово опановують техніки «маскування» ШІ-текстів — додають граматичні помилки, просять нейромережу писати гірше, пропускають текст через кілька мовних моделей, щоб обдурити детектори.

Водночас інші країни рухаються в протилежному напрямку. Обов'язкову ШІ-освіту вже запроваджено в Об'єднаних Арабських Еміратах та Китаї. Там не забороняють інструменти на кшталт ChatGPT, а навчають школярів грамотно ними користуватися — розглядаючи це як частину базової цифрової грамотності. Китайські школи інтегрують ШІ в навчальні програми з початкових класів, готуючи учнів до реальності, в якій взаємодія зі штучним інтелектом буде такою ж буденною, як сьогодні — користування інтернетом.

Олексій Костенко: «ШІ витісняє людину з першої кар'єрної сходинки»

Олексій Костенко наголошує на ще одному тривожному тренді, зафіксованому у звіті: штучний інтелект починає витісняти людину навіть не з професій загалом, а з першої кар'єрної сходинки. Ідеться про базові навички, які раніше дозволяли молодому фахівцеві отримати першу роботу: написання текстів, обробка даних, базовий аналіз, переклад, підготовка презентацій. Усе це ШІ вже робить швидше й часто якісніше за новачка. «Якщо раніше випускник університету міг розраховувати на позицію молодшого аналітика чи копірайтера, то тепер ці функції дедалі частіше закриває алгоритм», — пояснює науковець.

Освітня система, яка і далі оцінює здатність людини виконувати операції, що їх ШІ здійснює за секунди, неминуче вступає в конфлікт із новою технологічною реальністю. Олексій Костенко

Костенко підкреслює: питання «заборонити чи дозволити ChatGPT» дедалі швидше втрачає сенс. Забороняти інструмент, яким уже користується понад 80% учнів — це приблизно те саме, що двадцять років тому намагатися заборонити Google. Натомість потрібна фундаментальна зміна підходу до оцінювання: школа має перевіряти не здатність учня відтворити те, що ШІ генерує за секунду, а навички критичного мислення, творчого аналізу та роботи з інформацією — тобто саме те, у чому людина поки що лишається незамінною.

Які рішення обговорюються: зміна системи оцінювання та політика щодо ШІ

Серед конкретних рішень, які обговорюють освітні експерти в різних країнах, — перехід від тестів і письмових робіт, які легко генерує ШІ, до усних іспитів, проєктного навчання та захисту власних досліджень. У низці європейських країн активно дискутують запровадження обов'язкового курсу з ШІ-грамотності для школярів середніх і старших класів — за аналогією з тим, як свого часу в програмах з'явилася інформатика. Європейський Союз у межах AI Act також опрацьовує спеціальні рекомендації для освітнього сектору, які мають визначити межі допустимого використання ШІ учнями та викладачами.

Водночас дедалі більше експертів схиляються до думки, що ключове завдання — не заборонити, а навчити. Як показує досвід ОАЕ та Китаю, обов'язкова ШІ-освіта з раннього віку дозволяє не лише зменшити ризики недобросовісного використання технологій, а й підготувати учнів до ринку праці, де взаємодія з ШІ буде базовою вимогою. Інший важливий напрям — перенавчання вчителів: без розуміння того, як працюють сучасні ШІ-інструменти, педагог не зможе ані виявити згенеровану роботу, ані навчити учнів відповідальному використанню технологій.

Що це означає для українських шкіл

Українська освітня система поки що не має єдиної державної стратегії щодо використання штучного інтелекту в навчальному процесі. Водночас українські учні нічим не відрізняються від американських однолітків — вони так само активно користуються ChatGPT, Gemini та іншими ШІ-інструментами для виконання домашніх завдань. За відсутності чітких правил і методичних рекомендацій кожен учитель змушений самостійно вирішувати, як реагувати на роботу, написану нейромережею — ігнорувати це, забороняти чи якось враховувати в оцінюванні.

Експерти попереджають: якщо українська школа не виробить власної стратегії інтеграції ШІ в освітній процес протягом найближчих років, розрив між системою оцінювання та реальними навичками учнів ризикує стати незворотним. Країни, які вже сьогодні впроваджують обов'язкову ШІ-освіту, отримають покоління випускників, готових до роботи в новій технологічній реальності. Україна має всі шанси не відстати — за умови, що рішення ухвалюватимуться вже зараз, а не тоді, коли 80% перетворяться на 100%.

Раніше портал Знай повідомляв, держгранти на навчання зросли до 18 500 грн.

Також наш портал інформував, гранти до 40 000 грн на навчання: держава вперше оплатить контракт магістрам.