Перша хвиля зарахувань до українських університетів завершилася, і цифри змушують бити на сполох. Найгірша ситуація — з фізикою та хімією. Як повідомляє ZN.ua з посиланням на дані вступної кампанії, країна стрімко втрачає майбутніх науковців та інженерів, і до 2030 року це може стати критичною проблемою для обороноздатності й промисловості.
Цифри справді вражають. На спеціальність «Фізика та астрономія» у Київському національному університеті імені Шевченка зараховано лише 56 студентів, у КПІ — 15, у Львівському університеті — 47, у Харкові — 27, а в Одесі — 13. Для країни, яка претендує на технологічний розвиток, це крапля в морі.
Хімія: від 106 у Києві до 10 в регіонах
Із хімією ситуація не краща. Київський університет Шевченка та Львівський університет Франка ще тримають відносно прийнятний рівень — 106 і 50 зарахованих відповідно. А от традиційно сильні центри — Харків і Одеса — опустилися до 17 і 28 студентів. У Чернівцях, Житомирі, Луцьку та Ужгороді групи ледь сягають 10–13 людей.
Ще гірша картина з підготовкою вчителів фізики та хімії — у поодиноких педагогічних університетах набирають групи по 9–12 студентів. Без якісного шкільного викладання природничих дисциплін коло замикається: менше мотивованих абітурієнтів — іще менший набір — втрата викладачів і експертизи.
Чому це небезпечно для країни
Доктор хімічних наук Юрій Халавка у своєму аналізі для ZN.ua наголошує: без достатньої кількості фахівців із природничих наук Україна ризикує втратити спроможність відновлювати промисловість після війни. Хімічні технології лежать в основі величезної кількості виробництв — від літієвих батарей для дронів до компонентів для озброєнь.
На спеціальності «Хімічні технології та інженерія» загалом набирають менше 500 людей на всю країну. «Це мізерна кількість порівняно з реальними потребами», — зазначає науковець. У «Резерві+» уже зараз є чимало вакансій для хіміків — від високотехнологічних до безпосередньо пов'язаних із бойовими діями.
Що потрібно змінити
Фахівці пропонують кілька кроків для виправлення ситуації. Насамперед — цільове фінансування природничих спеціальностей та стипендіальні програми для студентів. По-друге — осучаснення шкільної програми з хімії та фізики, щоб учні бачили зв'язок предмета з реальним виробництвом і технологіями. І найголовніше — підтримка вчителів, адже саме вони формують інтерес до науки ще зі школи.
Корисною практикою може стати активний патронат бізнесу над освітніми програмами природничого циклу — зі стипендіями для найкращих студентів і викладачів, спільним використанням обладнання. Без системних змін уже за кілька років Україна може опинитися в ситуації, коли нікому буде ані відновлювати хімічні заводи, ані консультувати оборонний сектор.
Раніше портал Знай повідомляв, школа без сліз і стресу: як підготувати дитину.
Більше деталей читай у матеріалі: перед 1 вересня батькам варто це знати: коли школа може використовувати дані дитини.
Також наш портал інформував, серпнева стратегічна сесія освітян Подільського району: від викликів до нових можливостей.